Francuzi mają Bonaparte, ser, wino i Paryż
Światowa moda Cię przyciąga, ich języka się uczysz.
I chcesz być podobny do spokojnych paryżan.
Czytać gazetę przy kawie i crossancie.
Polacy mają Warszawę, bigos, żurek i flaczki.
Maria Curie do rzeczy też jest Polką.
Do nich na narty jeździsz, język ich znasz,
W myślach sam się łapiesz, że ich szanujesz.
A moja kraina - całkowita ruina,
I dumnie chodzi w czapkach i dresach.
A moja kraina - całkowita ruina,
Jak można aż tak nie lubić swojej ziemi?..
W Ameryce mają status i statuę wolności,
Las Vegas, Niagara, Nowy Jork, Hollywood
I mieszka tam spokojnie kupa narodów,
A u nas, choć jeden, to nie mieści się tu.
Islandia daleka ma dwieście wulkanów,
Reykjavik, kilka gejzerów i wieczne lody,
I każdy na ulicy, jeśli zechce, idzie na kawę
Do biura prezydenta może śmiało pójść.
Moja kraina ma Kijów, Wołyń i Karpaty,
Donbas i Morze Czarne, Odessę i Lwów,
I tu żyją pełnią życia tylko deputaci,
Cała reszta gra role w filmie o frajerach.
Zaciskając zęby, wszyscy stoją
i przepuszczają orszaki,
Miesięcznie zarabiając tylko butelkę wina,
Największa radość Ukraińca - dotrwać do jutra,
Wszyscy dawno jesteśmy w okopach,
choć nie ma wojny
Французи мають Бонапарта, сир, вино і Париж,
Висока мода тебе тягне - ти їхню мову вчиш.
І хочеш бути подібним на спокійних парижан,
Читати з кавою газету і гризти круасан.
Поляки мають Варшаву, біґус, журик і флячки,
Марія Кюрі також, до речі, полячка.
До них на лижі заїжджаєш, мову їхню знаєш,
На думці себе ловиш, що їх поважаєш.
А моя країна - суцільна руїна,
І гордо ходить в кєпках і спортивних штанах.
А моя країна - суцільна руїна,
Як можна не любити свою землю аж так?..
В американців є і статус, і статуя свободи,
Лас Веґас, Ніаґара, Нью-Йорк, Голлівуд
І уживається спокійно там ще купа народу,
А в нас хоч і один, то не вміщається тут.
Ісландія далека має двісті вулканів,
Рейк'явік, пару гейзерів і вічні льоди,
І кожен з вулиці, якшо захоче, просто на каву
В офіс президента може сміло зайти.
Моя країна має Київ, Волинь і Карпати,
Донбас і Чорне море, Одесу і Львів,
І в ній живуть на повну ногу лиш одні депутати,
Всі інші грають ролі у кіно про лохів.
Стиснувши зуби всі стоять
і пропускають кортежі,
За місяць заробляють тільки фляжку вина,
Найбільша радість українця - дотягнути до завтра,
Ми всі давно в окопах,
хоча це не війна.